Коли впаде світ під хмарами,
Я поділюся своїми крилами,
Ти, напевне, - своїми карами,
Що лежать кам'яними брилами.
Не руйнуй другові шлях пилами,
Спокушаючи його барами.
Треба жити своїми силами,
А не вічно туманними чварами.
Ми - це те, що створили парами,
Оживляючи понад схилами.
Коли світять у очі фарами,
Головне не кидатись вилами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: Ірина Свірзінська