Стіною сірі хмари обступили,
Здається .стежки в літо не знайти,
Навіть якщо зі мною поруч ти,
До тебе я лечу, немов, на крилах.
Дощі давно ведуть свою розмову,
Ховають нас під парасолі та плащі,
Та хоч сумні ці затяжні дощі,
В ту весну повертаємося знову.
І вже над нами той травневий грім,
І вже сміється дощик, а не плаче,
В моїх очах ти знову щастя бачиш,
І знову ти став рідним і своїм.
Як не старайся, не сумуєм й досі:
Живем щасливі і торуєм шлях,
Хтось скаже: "Знов ця сіра осінь"
Коли ти поруч- сонечко в очах.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: синяк