Вечірнє дякую

                       [i]Вечірнє  сонце,  дякую  за  день!
                       Вечірнє  сонце,  дякую  за  втому.
                                                                 Ліна  Костенко[/i]

Вечірнє  сонце,  дякую  за  день,
за  перший  промінь  із-за  небосхилу
і  за  вінок  заливчастих  пісень
на  жайворини  тріпотливих  крилах.

Спасибі  щире,  сонце  золоте,
за  усмішку  твою  широколику,
утіху  –  щебіт  слухати  дітей,
окрилення  відчути,  честь  велику!

За  вчора,  що  зорею  одцвіло,
і  змогу  знов  у  завтра  зазирнути,
що  щедро  проросло  душі  тепло
у  серці  ревнім  пелюстками  рути.

Ще  за  приємність  радощів  життя
і  навіть  за  минулого  судоми,
що  інколи  кінчались  каяттям…
Вечірнє  сонце,  дякую  за  втому!

29.11.2021

А  це  майже  те  саме,  але  в  іншому  розмірі:

[b][i]Ода  сонцю
[/i]
[/b]О,  сонце,  дякую  за  день,
за  перший  промінь  з  небосхилу,
вінок  заливчастих  пісень
на  жайвора  тендітних  крилах.

Спасибі,  сонце  золоте,
за  усмішку  широколику,
утіху  –  бачити  дітей,
а  ще  окрилення  велике!

Учора,  що  вже  одцвіло,
і  змогу  в  завтра  зазирнути,
тепло,  що  щедро  проросло
у  серці  пелюстками  рути.

За  миті  радощів  життя
і  за  минулого  судоми,
не  скінчені  ще  каяття…
О,  сонце,  дякую  за  втому!

[i]Якщо  вже  хтось  вирішить  висловити  свою  думку  в  формі  коментаря,  хотілось  би  дізнатися  -  який  варіант  сподобався  (не  сподобався)  більше.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2021
автор: Олександр Мачула