Сліпець вивчав таку науку:
на звіря міг покласти руку,
погладивши хутро́ м’яке,
вгадати, хто воно таке.
Йому на спір якогось дня
до рук поклали вовченя.
Погладив, на долоні зважив
і тим, хто обступили, каже:
– «Маленьке зовсім, не збагну,
що з нього виросте. Одну
мою пораду пам’ятайте –
його в отару не пускайте.»
Мораль: хто добрий, а хто злий
не оком – серцем розумій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2021
автор: Анатолій Костенюк