Послухайтесь Ліни Костенко

                   Послухайтесь  Ліни  Костенко

                                                               Оце  й  витримай!!  Не  лише  висловити  темні  сфери  душі,  
                                                               але  в  таїні  Божій  —  змістоформою  новою  подолати  їх,  —  
                                                               ось  
                                                               радість  титана,  трагедія  й  радість  за  звільнення  душ;  
                                                               у  нім  нема  песимізму!!
                                                                                                                                     І.Ш.
......................................................................................................
4

Cлід  послухатись  лише  кількох  людей.  Тих,  хто  не  зраджував  Бога  і  творчість.
Послухайте  поета  —  Ліну  Костенко.
Правильно  —  думати  тверезо:  думайте  серцем  (духовним).  Служіння  Ліни  Костенко  —  Україні,  Божому  цілому  світу,  тобто  Богу  Христу.
Світ  нині  іще  реагує  на  справжнє,  суттєве,  Боже.  Але  при  таких  людях  не  слухайте  більше  жодної  людини,  особливо  —  з  політичних.

Піднімітесь  поміччю  Божої  Матері  в  дух  над  природною  фрагментарністю,  у  знищення  пристрастей  згідно  Христовому  вченню  (що  те  саме  —  над  «боротьбою  протилежностей»,  теж  саме  і  в  Каббалі,  дзен,  в  суфіїв,  подолання  приземлених  бажань  —  в  буддизмі),  це  звільняє  для  Святого  Духу!
Вашим  духом  з  Духом  Святим  —  побачите…
Істина  Жива  —  Бог-Христос;  істини  маленької  (наукової,  тонкоенергетичної,  природної  і  т.п.)  —  нема,  не  передбачено:  то  є  самозакодовані  нещасливі  мізки  у  високих  думках  про  себе…  це  —  заблукування  людей  інших.
Світ  сильно  змінивсь,  він  не  такий  як  рік  тому…  він  шукає  і  реагує  на  енергію…  

Це  прояв  нового  задуму  Тройці  Святої.  
І  я  залишив  гниль  цього  віку,  я  лиш  в  майбутньому,  бо  я    тут  і  тепер  духом,  з  Христом  —  у  Центрі.  На  що  світ  нині  реагує?
Світ  зреагує  і  на  справжню  українськість!  і  на  оцих  —  котрих  Христос  (!)  взяв  духом  в  Дух,  бо  прорвались…
Носії  геніїв  і  сільський  народ  —  не  так  зіпсовані,  серцем  все  ж  —  справжні  в  Христі.
Китаю,  тепер  біомасі:  половина  китайців,  люблячих  сім’ю,  прийме  велику  віру  в  Спаса-Христа;  і  поменше  відволікайте  мене…
Бо  ви  і  не  здогадуєтесь  про  жах  і  печать  Божиих  геніїв.
Поет  Божий  ставить  поперед  себе  меч  слова  —  низькі  форми  відскакують,  боячись  Божого  змісту.  І  дочасові  відскакують,  учителі  таких  —  біси;  і  несправжні  опори  відскакують,  і  також  гниль  інтелігентська  «закучерявлена».  
Все  геніальне  просте.  (Бо  Бог  простий).  
Унікальне  не  воює  з  жодною  молекулою…

Якщо  не  послухаєтесь  Ліни  Василівни  —  то  чи  ви  сприймете  аристократизм  правдивий?
Якщо  не  послухаєтесь  її  —  нема  лицарства.  
На  тлі  поета  найчистішого,  найудосконаленішого  й  тому  здорового  —  видна  нечистота,  вся  недосконалість,  усе  нездоров’я  інших  усіх…
Бо  правда  гірка,  страшна:  як  ви  не  захочете  (в  силу  хворої  волі  всіх!..)  послухатись  її,  —  а  вона  відає  найпотрібніші,  бо  найменш  звідані,  смисли  буття  і  Промислу,  —  Україна  і  світ  премило  закотяться  в  провалля.

Як  вона  працює?  Немов  Моцарт.
«Лягаю  спати  опівночі,  встаю  о  п’ятій  годині  ранку.  З  ранку  до  вечора  працюю.  Від  такої  роботи  я  не  заіржавію,  чи  не  так?»  (Моцарт-віруючий  —  віруючому  своєму  батькові).
На  верхів’ях  геніїв  логіка  —  майже  не  потрібна,  бо  з  висот  світла  причасності  (Присутності)  логіка  є  нижче,  ув  пітьмі…  
Пітьма  ж  —  до  логіки,  але  не  до  Бога  ж…  Пітьма  схоче  —  не  до  Ліни  Костенко.
«Свободы,  гения  и  славы  палачи!»  —  ці  без  Христа…
Тож  таки  нема  жодної  надії,  окрім  Христа.  

Тож  християнське  життя  —  поєднання  волі  Божої  з  волею  людини.  І  цю  таємницю  слід  шукати  і  запитувати.  Якщо  мистецтва  взнавання  Божої  волі  щодня  не  творити,  то  не  знатимете  подій.
Бо  важливим  є  не  воля  людська,  чи  ще  щось,  а  пряме  благословіння  Боже.
Досконалих,  влаштованих  у  волі  Божій  —  їх-таки  запитували,  принаймі  —  до  революцій.
В  багатьох  було  дворянське  виховання.  Вони  не  хотіли  
нікчемно  загинути…  Царі  —  запитували  святих.  Що  буде,  якщо  «цар»  сьогодні  не  запитає  праведницю?  Мабуть,  він  помре.

Бог  зразу  ж  в  Старому  Завіті  висловив  сумнів:  чи  випрошені  царі  ліпше  керуватимуть,  аніж  прямі  Його  пророки?
Знав:  не  ліпше.

То  «царі»  і  патріархи  однаково  як  уникали,  так  і  уникатимуть  пророків-поетів,  
як  було  і  самого  Христа?
Ця  давня  суперечність  між  пророками  і  архиєреями  без  Богоматері  і  Христа  Ісуса  не  вирішувалась  ніколи…

Вивіскові  президенти  і  однобокі  патріархи  тепер  —  вони  не  спеціалісти,  
не  компетентні  в  найнасущнішому:  в  просвітленні  культури  Христом…
Це  ніби  початок  катастрофи,  бо  Христос  і  Сам  на  землі  перемагав,  і  перемагає  щораз  в  нужденному  житті,  тобто  культурі…
«Верхи»  кажуть,  що  їм  і  так  добре.  Не  Христу  добре…
Всі,  хто  провинився  перед  праведницею  Ліною  Костенко,  вклоніться,  як  допотопні…  

Ідіть,  кайтесь  —  в  Христовій  Церкві.
Кожну  людину,  як  те  відомо,  як  і  було,  можуть  визначити,  прописати,  змалити,  зігнути  —  та  й  загнати  в  клітчину,  наприклад  —  соціальну,  зролювати,  забрати  людяність  з  людей  як  то  нині  (гвинтиком  зробити,  як  в  СРСР…).  Це  покеровано  твориться  в  усьому  світі.
Зате  поета  геніального  —  ні.  Ніколи!  І  —  ніхто.
Інший  світ,  зброя:  свята  поміч  Христа…
Як  він  залежить  від  одного  Христа,  ніхто  йому  не  страшний,  Бог  такого  охороняє.

 Як  вільний  вітер,  він  боїться  лиш  Бога  одного!  І  княжий  дар  йому  не  потрібен.  Отямтесь!..
Тож  не  роз’єднуйте  те,  що  Бог  з’єднав  в  мені:  Христом  просвітлену  церквокультуру…  В  вас  культура  розцерковлена,  а  Церква  —  розкультурена!  
Бо  розумні  кажуть:  «Ви  не  праві,  васі!»
Бійтесь  Божого  суду:  ви  не  праві,  світські  і  глупі  церковні  пересварювачі!
Трохи  далі  я  поговорю  щодо  сотворення  форми,  особливо  —  великої  форми…
Тож  6  чи  7  мільярдів  людей  переконаються:  вони  є  ближче  до  райцентру  в  духові,  —  не  до  Центру-Христа.
Послухайтесь  ви  Ліну!!  Так  вам  ліпше.  
Легше  вам  буде.
Коли  все  спробували,  але  воно  не  спрацьовує,  Бог    доручає  Свою  справу  —  видющим  поетам…

Не  маєте  смерті  іще  ви?!  На  правді  —  гордість  виявляється,  гордість  не  приймає  її.  «Бог  противиться  гордим».  «Гордість  осліплює».  Що  можете  всі  бачить?  —  
Ви  ще  спроможні  велике  речення  запам’ятати  чи  дочитати??  Переплутуєте  внутрішню  Гідність,  достойність,  із  зовнішньою  диявольською  гордістю  творіння??

Мовте  Духом:  Хто  Ісус  Христос?  Гордих  не  запрошують  в  ученики,  —  їм  ще  вилікуватись  потрібно...

Подивіться  в  скло  або  в  дзеркальце:  як  Ви  стали  молодим  в  обличчі…  отже,  що?  є  багато  духовних  енергій  в  серці  —  і  вище…  це  якість  (!),  благородство  —  духовність  в  Ісусі  Христі.
Глибше  якщо  сказати:  Серце-Погляд  Бога...  
Це,  наприклад,  в  Наталці  Колісник-Половинці  з  «Майстерні  пісні»  у  Львові.
Літвикладачки  в  Літінституті,  в  місті  диму  й  болота,  наполягають:  нічого  ви  не  пишіть  з  великої  букви  в  поезії.  Це  бо  мізки  шиплячих  безумних  домашніх  гусинь...
Дякуйте  за  спасіння  Матері  Божій.  

Отже,  Ліна  Василівна  —  співтворець  і  провідник  Ісуса  Христа-Бога  є.  
Геніальний  Поет.
26.10.2010

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович