Де ключ від потаємної кімнати,
В яку ніхто ніколи не входив.
Ламати двері , стіни підривати,
Через щілину зір у таємницях заблудив.
І тінь минулого в старій пилюці,
І запах цвилі на старих ,як світ, речах.
У них епохи громадянських революцій,
І біль і тяготи на зігнутих плечах.
І сльози радості і сум у сірих буднях,
Роки тридцяті - найсуворіші в людей.
Без хліба тижнями і без одежі в злиднях,
Мільйони спраглих й поневірених очей.
Хіба ми можемо тепер собі сказати,
Що нам так тяжко в світі жити стало .
Весь біль і смуток тих років не увібрати,
Людей вбивали ,просто так, за хліб і сало...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2021
автор: