мої очі звелися до неба –
то був світанок.
небо здригнулося, й почорніло –
то був полудень.
корабель зі срібно-сріблястого металу
затьмарив місяця.
обриси. обруси. абрикоси.
то було щось золоте й багряне.
– простягни свого кігтика,
і довершиш картинку.
я зарився в пісок з головою,
наче мала дитина.
я кричав, але мій язик
покалічився, і не слухався.
моє палке полум'яне серце
горіло чомусь на пласкому полумиску.
я не бачив цього своїми очима,
бо їх було вкрадено, вогненні та полум'яні.
чую: туркоче моя мила біла голубка.
я затнувся, й не став казати нічого.
зрештою наш корабель знов
злетів, і наша подорож тривала
the visit, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=NCWzdy8qKDg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2021
автор: mayadeva