НАД ТИХОЮ РІКОЮ (танка)

Ні  добра  ні  зла
Вчинити  не  спромігся
Гірський  самітник.
Зимою  мерз  в  хатинці,
На  сонці  літом  грівся
.
Світанок  швидше  б
Прийшов  на  зміну  ночі.
В  саду  веснянім
Соловей  співатиме
Поміж  гілок  квітучих.
.
Навколишній  світ
Крізь  пелену  туману
Ледь  видніється.
Та  сонце  щораз  вище
Із-за  гори  у  небо.
.
Печальні  думи…
Над  тихою  рікою
Вечір  з  ніччю  стрівсь.
Світлячком  у  темряві
Мерехтить  чиясь  душа.
.

Крапелька  роси,
 мов  сон  скороминущий.
Та  зустріч  наша
Ще  швидше  пролетіла,
Ніж  сонце  спило  росу.
.
Тануть  вже  сніги
Й  росточки  зеленеькі
Вгору  тягнуться.
Несмілива  надія  –  
Побачитись  з  тобою.
.
Яства  шукає
На  мілководді  бузьок  .
Подібно  і  я
Товариша  шукаю
Серед  людського  тлуму.

Прислухаюся:
З  гірських  вершин  спадає
Червоне  листя  кленів.
Голоси  вітрів
Неначе  щось  їм  кажуть,
Прощаючись  назавжди

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2021
автор: Едельвейс137