Рядків торкнулася рука (акровірш)

[b]Р[/b]озмову  розпочну  в  своїм  листі,
[b]Я[/b]  знаю,  що  сказати  буде  важко,
[b]Д[/b]овірюся  лиш  серцю  і  душі,
[b]К[/b]рильми  взмахну  і  полечу,  як  пташка.
[b]І[/b]  зачерпну  сміливість  в  далині,
[b]В[/b]сміхаючись,  хоча  зовсім  ще  сумно,

[b]Т[/b]ривожно  стало  на  душі  мені,
[b]О[/b]хоплена  думками  так  безшумно.
[b]Р[/b]оздумую  над  словом,  що  пишу,
[b]К[/b]раєчком  ока  бачу  вже  картину,
[b]Н[/b]езнаю,  чи  назавжди  залишу
[b]У[/b]  цім  листі  таку  сумну  хвилину?
[b]Л[/b]ише  думки  перебираю  вслух,
[b]А[/b]  згодом  допишу,  бо  ще  вагаюсь,
[b]С[/b]томилась  мабуть,  втратила  той  дух,
[b]Я[/b]  з  ним  постійно  з  тих  хвилин    змагаюсь.

[b]Р[/b]озмова  незакінчена  в  душі,
[b]У[/b]  ній  лишились  трепетні  фрагменти,
[b]К[/b]оли  ж  я  лист  відправлю  вже  тобі,
[b]А[/b]  в  нім  ще  недописані  моменти?

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик