Божевільні очі ночі
Зазирнуть у вікна дня.
В них нуртує і тріпоче
Позаземна маячня.
Втаємничено ширяє
Темна тиша – а за мить
Вітер листя позриває
І зірки розворушить.
Небо, повне зорепадом,
Не згасає до пуття –
То червоне – мов принада,
То, враз, чорне – як життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2021
автор: Ігор Крикотун