Ранком ще не заплетені коси,
Вітер сам стане їх заплітати.
Світанково-бурштинові роси,
Обіймають зелені Карпати.
Наче в золоті пишні покоси.
Я дивлюсь і дивлюсь.Чи не сон це?
І медово-бурштинові роси,
Переломлюють призмою сонце.
Оповиє цей простір ласкаво,
Я тону в тих обіймах і млію.
Ароматом ранкової кави,
Намалюю сьогоднішню мрію.
І пташки, що співатимуть рано,
Рознесуть її під небесами.
Я милуюсь шаленим романом,
Як кохається сонце з лісами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2021
автор: Лада Квіткова