Дбайливо кутав померк листя килим.
Ховав багрянець барв зчорнілу кров.
Надгробок виклав сніг стерильно-білим.
Заупокійну вітер вив над тілом.
Шипшини плід прим’яв кишені шов.
Весна збруднила чисті простирадла.
Здушило листя, саван сповило.
Зерня шипшини вистромило жало.
Життя тендітне мертву плоть кромсало.
Була людина. Може й не було?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2021
автор: Пісаренчиха