Підлість людська

Підлість  людська  не  забувається,  хоча  й  пробачив  десять  раз,  присмак  образи  залишається,  і  зовсім  не  лікує  час!  Знову  в  уяві  повертається,  той  ненависний  епізод,  серце  в  журбі  ночами  крається,  в  світі  брехні  і  перешкод!  Не  викреслити  слів  що  ранили,  підлість  неначе  зубний  біль,  на  жаль  у  вічність  все  ж  не  канула,  насипавши  на  рану  сіль…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2021
автор: Олег Князь