Дивиться осінь у люстерко зранку,
Тихо, відшторивши милу фіранку,
Ось, подивіться, хіба ж не красуня?
Чуються звуки позаду відлуння
Вже олівцеи підправила брови,
Тінь дивно впала земної діброви,
Вмить підчеркнула смарагдові очі,
Щоб відчували казковість у ночі
Ніжні вуста, ніби колір калини,
Шарму додали осінній дівчині,
Сукню із листя зіткала майстриня,
В поясі айстра привабливо синя
Довге волосся, як колір пшениці,
Сміло схиляє до зелен травиці,
Справжню красу відібрать неможливо,
Як же до тонкощів пані красива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик