Пензлик — як продовження єства,
Як її частина невід'ємна.
У малюнках — музика, слова,
Заповітна мрія потаємна...
Дотик пензля і... ожив папір,
Дивиться і дихає, і чує...
Якби остовпіти міг мій зір,
Остовпів би — ТАК вона малює!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2021
автор: Патара