Як умиєш личко у нічній росі
Та пройдеш, як мавка тихо при зорі
І туман укриє ковдрою тепла,
Знаю, що зігрілась ніжністю душа
Вже злітає листя, падає в саду,
Я кохана сон твій ніжно бережу,
Не зімкну повіки,, всю любов віддам,
Я не дам розвіять спокій твій вітрам
А коли на ранок сонечко зійде,
Поцілую ніжно я твоє лице,
Обійму міцніше, і люблю скажу,
Я завжди готовий берегти красу
Мила і кохана, я без тебе, знай,
Ніби лист , злетівший, що залишив рай,
А з тобою, люба - дихаю, живу,
Подихом осіннім ніжність бережу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик