дошкульний шелест зорепаду,
розірваний екватор ночі,
цитатами із дхаммапади
вібрує простір, душу смокче_
>
ховає в наслідках причини
знеструмлений прозрінням мозок,
фільтруючи натужні рими,
клепаючи горбату косу_
>
прокисле молоко нірвани,
іржа лещат тотожних буднів,
не зорі – сіль,
не очі– рани,
не пекло – вічність безпробудна _
>
трагічність поз, безпека жестів,
апофеоз чи напіврозпад_
стоп-кадр дешевого краш-тесту
машини внутрішнього росту_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2021
автор: Ки Ба 1