Потемні́ло всюди…Хмари... ніби кру́ки,
Здаля́ волохаті, крила весь час в ру́сі,
То летя́ть так стрімко, то замруть у ча́́сі,
А ни́жче маленькі кружляють у ва́льсі.
Та ра́птом заплачуть, то тихо, то р́ізко,
Холо́дні краплини встеляють нами́сто,
По ли́стю… багровім, то лагідно й ле́гко,
Прити́снуть так сильно,жаль листю зава́жко.
Зі сві́том… прощаються, у полудрьо́мі,
Напе́вно, сни бачать, яскраві про лі́то,
Їм би́, ще погрітись та надто рани́мі,
Свій су́м й сподівання сховають у зи́мі.
Все не́бо померкло… Хмари... ніби кру́ки,
Пролітаю́ть стрімко. Мов співають з ві́тром,
Під му́зику скрипки жалобливі звуки,
Не бажаю, я із осінню розлу́ки.
20.11.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2021
автор: Ніна Незламна