Плетіння долі

Шляхи  тернисті,  незбагненні…
Перетинають  їх  стежки.
В  обставини  ведуть  злиденні,
Які  тривають  вже  рокú.

Ось  так  мандрують  бур’янами.
Із  лісу  вийшли,  далі  –  степ.
Він  –  у  знервованому  стані.
Вона  веде  його  вперед.

Невже  колись  забракне  світла?
А  кроки  в  темряві  тяжкі.
Та  й  сонця  посмішка  привітна
В  хмаринах  згублена  поки.

Процес  тривалий  та  повчальний.
Його  не  зрозуміти  враз.
Коли  ж  нарешті  буде  схвальний,
Наступить  доленосний  час?

Плетінню  долі  не  завадить
Нічого,  навіть  вороги.
Спокусу,  безнадію,  зраду
Перемогти  вони  змогли.

09.11.2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2021
автор: Таня Яковенко