В осінніх туманах життя наче сон
Ранішня мряка гукає примар із душі
Закохані в привидів блукають у своїй самоті
Самі наче привиди, оболонки без душі
їхні душі не з ними, а там, в далині
У вічному раю, що схожий на пекло
Там де вперше приміряні крила
І втрачені, спалені чи просто забуті
тепер блукають у туманах
безмовні стражі свого раю,.пекла
такі пусті й заповнені по-вінця
привиди,.закохані в примар
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2021
автор: Шут без Короля