З потертої збруї китиці
знімає буремна ніч.
Мокрою сталлю світиться
наша війна протиріч.
Уві сні нас ятрить даремно
Твого лику сивий овал -
ця вота - обітниця темна,
схоронила святий карнавал.
Ми не раби й не герої.
Лиш ґречно куємо залізо:
для милої Неньки старої
палають осквернені ризи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2021
автор: Дарія Борисович