Таку печаль у очі поселила,
що боляче дивитися без сліз
нічого вже не веселило
не бачила, і не просила
кохання лилось рікою, тверділо мов лід
полонило, не відпускало
я так страждала, а ти?
Уже не плакала, а сміялась
А та печаль мене з’їдала
Довго думала, сподівалась
Надію мала і розбивала
Об скам’яніле буття
Я не любила…чекала.
Така нещасна, одна
Така щаслива без тебе…
Бо наді мною лиш небо
Я вибрала його сама.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2021
автор: shevika