Чи то східнії вітри,
Чи від “старшої сестри”.
Може з космосу упало,
Але добре так дістало,
На додаток до всіх бід,
Прилетів до нас “ковід”.
На початку, якось тихо,
Турбувало злеє лихо.
Все почалося ось так,
Прилетів до нас літак...
Повернулися туристи,
Ледь дозволили їм сісти.
Не пускали їх додому,
Повертайтесь, кажуть знову.
В ті краї, де ошивались,
Тай зарази там набрались.
Влада також затрусилась,
Їй така біда не снилась.
Але треба щось робити,
Щоб нещастя зупинити.
Тож почали... До Ухані,
Полетів літак до Мані.
Щоб її додому взяти,
Й пса Манюні врятувати.
Скільки коштує політ?
Не турбує такий звіт.
Головне - фурор, екстаз,
Ну, щоб здивувати нас,
Тим як влада "лихо" діє,
А народ такій радіє.
В уряді якийсь там чин,
Маски "сплавив" на почин.
Наварив великі гроші,
Що рахує мабуть досі.
Потім за державний кошт,
Закупив ті маски. Що ж…
Нам до цього не звикати,
Навіть не потрібно знати...
Ще, про “ковідні фінанси”..
Заспівали всім романси.
"Закатали" їх в дороги,
Може "влаштували ноги",
В ті чудні якісь офшори,
За чужі моря і гори.
А народ терпить, хворіє,
Про рятунок тихо мріє,
Кисню думає де взяти,
Бо не хоче помирати.
Та й роботи бач немає,
Карантин не дозволяє ...
В той же час у Буковелі,
З гір катаються веселі,
Заборонам навіть раді,
Хто засів в Верховній Раді.
Рік пройшов, а люд хворіє,
Цей локдаун мало діє.
Кажуть, хвиля плине друга,
От біда така й наруга.
Кисню ж знову недостача,
Теж біда і знов - невдача.
В Раді враз закон приймають,
Це вони уміють, знають.
Обговорюють он знову,
Прийнятий закон про мову.
Зиму відмінити мають,
Бо топити чим не мають.
Заборонять всім вугілля,
Сухостій збирайте, гілля.
Нові вводять нам податки,
Щоб забрати наші статки,
Ще яких чекать від слуг,
Нових бід, нещасть й наруг?
Про людей простих згадайте,
Людяність та совість майте.
Будуть й далі нам "лапшити",
Щоб у дурні всіх пошити.
Що ж Гарант??? Він гарантує,
Люд терпить, не вередує.
Слухає байки і страхи,
Інформацію про жахи...
Що стріляли десь там вдруге,
Майже в президента друга...
Люди кажуть, Вінценосний,
Знов ідеями поросний,
Знову хоче щось продати,
Може й так комусь віддати.
Он, весь газ віддав він Бєні,
Інші всі, до "тітки Фєні".
Сміхом всіх нас полоскоче,
Бач, народ радіти хоче.
Бо йому все однаково,
Криво, косо - все толково.
Що обрали, то і майте,
Багатіть не заважайте.
© В. Небайдужий 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2021
автор: Небайдужий