Біжать мурашки.
Страху великі очі
витріщилися.
Якби не грім із неба,
чи б то перехрестився?
Стулені вуста
не випускають слова.
Сила мовчазна.
Беззвучно закипає
вогню пекельна лава.
Безголосий день.
ні слова не промовив,
зуби зціпивши.
Характер запозичив
в упертого козляти.
Уперто мовчу,
у рота води взявши.
Тільки б не ковтнуть.
Давно вже спрага мучить,
та програш не можливий.
Незбагненний світ,
а надто – в нім людина.
Вічна загадка.
До себе дослухаюсь,
відповідь шукаючи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Едельвейс137