Осінь — жіночого роду,
Мабуть, тому і — мінлива:
То умліваєш від вроди,
То дременеш ледь від зливи.
Але без жінки — ні-ку-ди,
Бо... не-мож-ли-во без неї.
Тож так було, є і буде —
Гендер нам дав привілеї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Патара