Пригадалася коханий наша осінь,
Наша осінь пригадалась золота.
Листопад трусив нам листя на волосся,
Вітерець косички вербам заплітав...
Не було для нас тоді, днів щасливіших,
Коли ми з тобою поруч, я і ти.
Я писала лиш тобі коханий вірші,
І просила в них кохання берегти.
Посміхався ти і пригортав до себе,
Стукіт серця в твоїх грудях шаленів.
Промовляла:" Я щаслива! Чуєш, небо!"
Кожен з нас коханням дорожити вмів...
То чому ж скажи в життя ввірвалась злива,
Захолонули враз почуття твої.
Громовицею взяла їх спопелила,
Текли сльози по щоках гіркі мої...
Витирали їх тихенько вітер й осінь,
Не журись прохав мрійливий, листопад.
Стрінеш щастя ти своє, ще на порозі,
Коли буде танцювати снігопад...
Автор Тетяна Горобець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)