[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=94aXB57_OTw[/youtube]
Як часто сниться мені пекло,
Оте, що бачив на війні,
Коли удень, неначе смеркло,
І залп снарядів вдалині.
Як уцілів – того не знаю,
Мабуть, що Бог мене вберіг.
В очах ще досі: розриває
Снаряд ворожий двох бійців.
Із терикону б’ють сепари,
А ми – мішень для них внизу.
Прицільним пострілом удари..
-Тримаймось, хлопці! – я кричу.
Нас троє ще живих лишилось
І нам потрібно уціліть,
За хлопців наших ще помститись,
За себе і за них прожить.
Не всі в обстрілі уціліли,
Та САУ вберегли свою,
За хлопців наших вітомстили,
За кров пролиту в тім бою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2021
автор: Ольга Калина