Яке блаженство - я проснувсь!
Провірив руки, ноги, тіло...
За якусь мить переконавсь,
Чи щось, бува, не заболіло.
Потім встаю зі свого ліжка,
Ранкових слухаю пісень.
Мого життя крива доріжка
Розпочинає новий день.
А ранок, начебто, погожий
І сонце тягнеться у вись,
По тротуарах перехожі
Спішать замріяно кудись.
А я дивлюся у вікно,
Усе довкола споглядаю...
З обличчя вибрию "сукно"
І теж кудись поковиляю.
І нехай буде все як є:
Земля вертиться на пілоні,
Сідає сонце і встає,
І люди плескають в долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2021
автор: Леонід Федорів