Я б до тебе полетіла чайкою у даль
Та немаю крил злетіти, ох, як серцю жаль,
Щоб душею доторкнутись рідного чола
І тобі подарувати ніжності тепла
Я б до тебе полетіла навіть де зима,
А серденьком посміхнулась, як сама весна
І тобі б подарувала сині небеса
Та красу де заховала ранішня роса
Полетіла б і у гори, аж за небосхил
Та немаю крил злетіти і немаю сил,
Зупинюся у долині де бринить краса,
Знаю, що ти відшукаєш де моя душа
Доторкнешся, обігрієш - ось казкова мить,
Зберегти любов зумієш, серденько щемить
І захопиш на світанку всю земну красу,
У чарівному серпанку, що тобі несу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик