[i]/вільний переклад слів пісні із к/ф «Жорстокий романс» /[/i]
Кошлатий джміль – на духм’яний хміль,
Чапля сіра – гульк, в очерет.
А циганська дочка все з коханим блука:
За живе мандрівний дух бере.
Так вперед, де циганські зірки кочові
Змінять сонце змарніле, бліде.
Чорні очі – печалі й журби вартові,
Ніби зорі оті де-не-де…
Щоб не дав для них Бог – по стежині удвох –
Не гадаючи в пекло чи рай.
За коханим їй йти в невідомі світи,
Хоч до краю землі, хоч за край.
Так вперед, де циганські зірки кочові
Світ побачень хмільних стережуть.
Де удосвіта, в штиль, на рожевості хвиль
Промінь сонця малює маршрут.
Так вперед, де б циганська зоря не зійшла,
З почуттям, що для милих – святе.
Там, де бурі імла, ніби Божа мітла,
Вічний пил океанський мете.
/Ілюстрація з к/ф "Табор уходит в небо"./
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2021
автор: Білоозерянська Чайка