На клумбі Соняшник - такий пригожий !
Зріс з насінинки, дощик поливав.
Ідуть милуються, у захваті прохожі...
Він - гордовитим і пихатим став.
В його оточенні - звабливі квіти :
Флокси, лілії, троянди чарівні.
Так мило, що й очей не відвернути :
Стрункий і пишний у смарагдовім вбранні.
Привітно, ніжно голову схиляє,
Бо вбрався в золотий вінець.
Себе звеличує і красенем вважає,
Не думає : й красі прийде кінець.
Так швидко десь промчало літо,
Майори квітнуть, чорнобривці скрізь.
Стоїть наш Сонях, правди ніде діти :
З обвислим листям, головою вниз...
Коли ще молодість - не зазнавайся дуже :
Краса буяє й кров кипить...
Достойно з нею попрощайся, друже,
І вчись зі старістю повік дружить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2021
автор: Галина Лябук