Проза - Petro Kukharchuk, поезія - Леся Утриско
СПЕКА
Спека… Вона намагається обсипати наше життя зів’ялим цвітом… Стільки днів уже росою не торкнеться до віт водограєм спрагла мрія? Чому нам дано таке відчуття?
І Ви не знаєте, що Вам робити? Зів’ялі квіти, як сестри рідні, обійнялись, простивши нам і щиру вдячність, і гірку образу.
Не шепоче вітрові трава Вашу любов, нестримну до життя. Невже ця літня спека поклала у слова і в серця людям безнадію? І вже не тоне, вже ледь пливе – усе навколо оніміло, спекотне ж небо – землю лиже, і вже Вам нікуди втекти, але ще з Вами ледь пливе Ваша віра на всі відпущені роки.
Лишень на вечір зашумлять ліси, наповнені жагою передчуття освідчення цієї ночі відпущеним рокам, що так медово пахнуть Спасом. І покотиться гроза відлунням її тіні, яка навпроти ночі відгонить гіркий спомин вчорашньої спеки, – так, наче знову Ваше тіло – осені не жде.
Я бачив, як Ваше сонечко зійшло на вечір, на Ваші плечі ще не впала ніч, слова молили дощу, дощі не йшли. Квітуча липа запаху не дарувала, лишень червнева спека одна серед людей невільно Вас зі світом розділяла.
Вас не покинув вітер, хоча й на землю впала спека, бо неважливо, де Ви є, Ви ж шлях освячуєте наповненим човном надії, ніхто чужий Вас не осудить, слова про спокій – то не Ваші. Ваше життя – це цвіт надії, і дороге ім’я Ви скрізь освячуєте коханням.
А спека жалкує до цього дня, що вона по тій довгій стежиночці років ходить одна серед людей…
© Ладо Орій
Мова душі:проза. – Житомир. 2016. С - 12
Загублену межи людьми та одиноку -
Ні крапельки роси, ні літніх злив,
Незвідану та млосну у пророка-
Душевну спеку листопад надпив.
Обсипав квітом закутки кохання...
Для чого наболілі відчуття?
Сухі пелюстки вимолять прощання,
У росах охрестивши каяття.
Шепоче непрощЕнну безнадію,
А ти увіруй у любов земну,
Без прав хай не осудить світлу мрію -
І спраглу забере собі вину.
Незгоду загорни в надіі спокій,
Твоє життя - освячена любов,
Ні спека, ні розлука - світ жорстокий,
Не доторкнуть небесний твій покров...
#лесяутрисковоробець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2021
автор: Леся Утриско