Мені без тебе сумно як ніколи
Осінній дощ вже зранку накрапа
Туманом оповиті видноколи
А сірі хмари повисли на дротах
Я згадую тебе, своє дитинство
І те село якого вже нема
Кружляє вздовж шляхів пожовкле листя
У спину нам вже дихає зима.
Моя душа в мені на грані
Мені без тебе довго не прожить
Може її це зойк останній
А може шепіт напіввідкритих вік.
Ти все забула, а я не забуваю
Ті зустрічі коли цвіли сади
Мені без тебе не треба навіть Раю
Не покидай мене….тільки не йди.
16.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928110
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2021
автор: wanatol