Я заховаю згадку в куточок подалі (акровірш)

[b]Я[/b]  пройдуся  рідними  стежками,

[b]З[/b]наю,  зачекалися  вони,
[b]А[/b]  душа  вирує  вмить  думками
[b]Х[/b]вилею  вже  пишуться  рядки.
[b]О[/b]хоплю  простори  всі  безкраї,
[b]В[/b]альсом  закружляю  в  унісон,
[b]А[/b]  у  слід  всміхаються  так  далі
[b]Ю[/b]ністю  війнувши  мені  сон.

[b]З[/b]атремчу  від  подиву  і  сміху,
[b]Г[/b]ідно  обійму  усе  святе,
[b]А[/b]  місця  дарують  мені  втіху
[b]Д[/b]ихання  любові  дороге.
[b]К[/b]ращого  не  знайдеш  ти  у  світі,
[b]У[/b]  тобі  і  сонце,  і  тепло,

[b]В[/b]ітер  нахиляє  ніжні  віти,

[b]К[/b]олихає  і  моє  чоло.
[b]У[/b]  глибинку  милого  серденька
[b]Т[/b]ихо  спогад  покладу  в  рядок,
[b]О[/b]бів'ю  турботою  гарненько
[b]Ч[/b]истотою  ніжністю  думок.
[b]О[/b]х,  краса  чарівністю  милує,
[b]К[/b]рає  моє  серце  і  п'янить,

[b]П[/b]ізнаю,  а  мить  мене  дивує
[b]О[/b]браз  і  чарує  і  щемить.
[b]Д[/b]ихає  і  ніжиться  в  глибинці,
[b]А[/b]  буває  знову  затремтить,
[b]Л[/b]истом  розів'ється  у  краплинці
[b]І[/b]  наснага  знову  забринить.










адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик