В гаї береза стоїть, тихо схилилась до ставу,
Віти легенько бринять, ніби торкають октаву,
Ніжність захоплює світ, солодко звуки лунають,
Ніби таємний привіт сміло в просторах лишають
Вкриті квітками луги ніжно купаються в листі,
Біля такої краси - ріки й озера так чисті,
В парках ще чуть голоси, теплі останні мотиви,
Вересень звіти здає в такт мелодійної зливи
Жовтень уже на поріг, чути напружені кроки,
Стільки безмежних доріг позолотив, ніби роки,
Барви вже грають вогнем, ох, колорити чарівні,
Я повертаюсь лицем в нові простори всесвітні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик