І, знову мандри …

І,  знову  мандри,  ніч,  і  сиві  сни...
І,  знову  я  крокую  краєм  неба.
Лунає  постріл  ,  падає  зоря...
Яка  ж  ***  цілить  в  небо?

Так  боляче  за  свій  народ,
Який  не  цінить  Україну,
Який  спустошує  любов,
За  пай  землі,  за  деревину...

І  знову  мандри,  тільки  вдень,
І  знову  постріл  тільки  в  людські  душі...
За  слово  -  слово,  не  політикани    брешуть,  брень...
Людські  життя  вже  на  вагах  -  ми  мертві  душі.

Про  що,  я  вам  хотів  сказати...
Що  вже  пусті  ліси,  Карпати,
І  чорний  ліс  уже  як  поле,
А,  землі  де?  Чиї?Що?  Горе?

Тож  схаменіться,  українці!
Бо,  будете  в  ярмі  не  в  німців...
І  буде  лиш  один  закон  -
Усі  раби,  і,  президент  -  як  фараон.

09.10.2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2021
автор: Каа3003