Знову осінь буденно дерева колише,
Укриває задимленим золотом.
Відчуваю: зима у потилицю дише,
Та не хочуть здаватись остиглі поля.
Пташенята у вирій не всі відлетіли,
Цвірінькочуть синички на всі голоси...
Мов бальзам, в наші душі вливаються сили,
Щоби їх і мороз, мов чума, не скосив.
Пісню осені вітер кругом порозносить,
Крикне: "Годі курчат рахувати малих!"
І хмаринок-сестричок люб'язно попросить:
" Так зробіть, щоб цей спів на землі не затих..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2021
автор: Рясна Морва