Я торкаюсь Рунами землі,
Як сягнути витоків, корінь?
Загортаю магію сльози,
В час спіраля мудрість збережи.
О свята Природо-Матінко!
У тобі начало всіх начал,
Дай Священній Древності причал.
Бо дари твої: вода, земля,
Міць повітря Дух в мені зціля.
Світ Вогню зневіру спопеля.
Знак для предків : тричі Воля!
Перша Воля, то небес блакить.
Друга Воля золотом сія:
Жита лан, пшеничнії поля.
Третя Воля Духу Месія.
Найсильніша Воля третія!
Все разом, як Древо Світове,
Як сварга меандру віддає.
Він бо найдавнішим постає.
Запліта браслет календаря:
Фази місяця, діла, свята.
Захист Роду Сонце оберта.
Захист Роду – Дерево Життя.
У трипільців коло – це буття.
Повний місяць, око, хоровод,
Космос, Дух в циклічності Природ.
Ромб – достаток, сильний оберіг.
Землю і дитя, зерно беріг.
Безкінечник – культу празв’язок,
З того світу давнішній місток.
Синусоїд, архетип води,
Хвиля й вуж, що зміцнює роди.
З глини посуд, знахідки віків,
Символи зберіг, якщо й розбив.
Візерунок слав горизонталь,
І повтор нікуди не зникав.
Найдавніше колесо шумер,
Є на фресках ще до наших ер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2021
автор: fialka@