Щоби не пройшло щастя мимо

Полудень  віку.  як  маківка  літа,
Сонце  іще  у  зеніті,
Чудовим  життя  уквітчалося  цвітом
І  є  вже  плоди  соковиті.

А  до  зими  все  таки  далеченько.
Хоч  є  уже  фарби  осінні
І  трепетно  так  б"ється  ваше  серденько,
Роки  ж  бо  -  птахи  перелітні.

І  досвід  великий  уже  за  плечима.
В  душі  ж  звучить  юності  пісня.
Зробіть  все  можливе  поки  ще  не  пізно,
Щоби  не  пройшло  щастя  мимо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський