верлібр
небо вишиває квіти
мальви очі в осінь дивлять
сонях пізній прихилився
до колодязя напитись
кіт й собачка грають в лапту
бабця дворик підмітає
лист під віником гуляє
день колише сивий локон
ось присіла даль їй пестить
пам'ять довгу свого віку
там козак ішов до війська
кінь длубав копитом землю
з ним Оксентій їй так любий
на прощання цілувались
обіймались надивлялись
що судилося те й буде
лист осінній впав в долоню
думу взяв так невеселу
сонечко з-за хмари вийшло
приголубило стареньку
спам'яталось що сьогодні
стіну дому малювати
малювати уквітчати
бо в онука вже весілля
а позавтра вже до війська
доле доленька знаходить
о лелеченька на хаті
збережи усім й бабусі
06.10.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2021
автор: Променистий менестрель