/Вільний переклад С. Єсеніна,/
Здійнялася пожежа в блакить,
З рідним краєм зв’язок розірвала.
Вперше в віршах – кохання звучить,
Вперше я не зчиняю скандалу.
Був увесь – як занедбаний сад,
До спиртного й жінок дуже ласий.
У хмелю та гулянках згасав,
А тепер до них справжня відраза.
Карі очі.. в них зо́лота гра…
Ніжний погляд – відлунням у віршах.
Тож молюсь, щоб минулого страх
Не дозволив тобі бути з іншим.
Мила пані, я раб твій, слуга:
Ти прислухайся серцем затятим,
Як нестримний поет-хуліган,
Вміє щиро й смиренно кохати!
Я б дорогу забув у шинки́,
Віршів світ… став би я безголосий.
Тільки б тонко торкатись руки
І волосся, що золотом в осінь.
Я б з тобою був вічно таким –
У світи вів тебе небувалі…
Вперше в віршах – кохання рядки,
Вперше я не зчиняю скандалу.
/кадр з міні-серіалу "Есенин" 2005р./
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2021
автор: Білоозерянська Чайка