Як не крути завісу часу,
Хоч із водою, а чи з квасом,
І як би, сильно, ти не хотів –
Не станеш господарем тих днів,
Що пролітають, мов жар-птиці,
Чи кубляться, як в рукавичці…
Те, що було – не повернути,
Що не збулося - треба забути,
Щоб не ятрить минулим душу
Теперішнім думати мусиш…
Бо наше майбутнє - лише мрії,
Тож, за світлі, щасливі надії! В.Ф. - 30.09.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2021
автор: Веселенька Дачниця