Калиновий світанок

Стає  на  серці  п’янко-п’янко
і  відлітає  геть  жура
коли  калинові  світанки
прийшли  до  берегів  Дніпра
дивився  на  схід  сонця  вчора
а  в  нім  багряний  падолист
стелився  ніби  коць  Аврорі
і  ночі  тьму  долала  млість
і  напувала  Божий  ранок
а  на  барвінковому  тлі
калиновий  палав  світанок
найкращий  на  моїй  землі.
02.10.21р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2021
автор: Микола Соболь