Кораблик

Народився 
З  альбому
В   щасливих,
У  юнацьких  долонях  просторих.
Справді  є  в  цьому
Крапельки  дива  –
Запускати  кораблики  в  море.

Просто  так,
Коли  вітер  і  хвилі
Й  далечінь  і  піднесений  сміх.
І  юнак
Бачить  очі  бурхливі,
І  кораблик  наповнений  втіх.

Пострибав  весь 
По  хвилях  пухнастих
Від  альбомного  материка.
Аркушем  десь
Знов  себе  розкласти
Якщо  звабить  свобода  п'янка.

Бува  океан  волошковий
І  море  буває  із  ран.
Кораблику  мій  паперовий
Тобі  не  страшний  ураган. 

Пускають  життя  з  пілігримства.
Погода  ніколи  не  спить,
Коли  зі  святого  дитинства
Кораблик  у  море  летить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2021
автор: Андрій Ключ