обміль

брудна,  холодна  обміль  глибини_
кадильний  чад  троянд  і  ціаніду_
і  з  лівої  півкулі  таргани
війною  йдуть  на  збуджених  сусідів_
>
хімічний  сон_  у  крапку  нескінченність_
за  бляклим  склом  кипить  свинцеве    небо_
спокусниці  -  примари  сухоребрі
погорду  випробовують  на  чемність_
>
байдужа  сповідь_  мляве  каяття_
спокута,  перелякана  прозрінням_
отрута  проникає  в  слів  коріння,
в  золі  емоцій  пам’яті  сміття_
>
сліз  жовтня  стронцій_  рим  саморушій
збивається  із  в’їдливого  ритму,
холодну  обміль  дна  розворушив
блаженний  кат  у  рясі  з  оксамиту_

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2021
автор: Ки Ба 1