Кохана.

Грає  пісня  у  темряві  ночі,
Похилились  могутні  дуби.
Я  тебе  відпускати  нехочу,
Ні  за  які  у  світі  скарби.
Я  без  тебе  швиденько  засохну,
Мов  калюжа  мілка  без  дощу.
Мов  двигун,  що  без  палива  глохне.
Я  свого  -  уже  не  відпущу!




Кохана,  кохана,  кохана,
Прошу  я  тебе  усміхнись.
Кохана,  кохана,  кохана,
До  мене  прошу  пригорнись.
Кохана,  кохана,  кохана,
Мене  ти  до  раю  веди.
Кохана,  кохана,  кохана,
С  тобою  я  буду  завжди.




Ми  крокуємо  мов  одне  ціле,
Куди  ти,  туди  я,  й  навпаки.
Моя  воля  цілком  зрозуміла  -
Доторкнутись  твоєї  руки.
Я  жадаю  тебе  скуштувати,
Все  що  хочеш,  для  тебе  зроблю.
Хочу  губи  твої  цілувати
І  казати  як  сильно  люблю!




Кохана,  кохана,  кохана,
Прошу  я  тебе  усміхнись.
Кохана,  кохана,  кохана,
До  мене  прошу  пригорнись.
Кохана,  кохана,  кохана
Мене  ти  до  раю  веди.
Кохана,  кохана,  кохана
С  тобою  я  буду  завжди.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2021
автор: RomaSolo