пейзажно-філософське



Ніч  приходить  тихо,  не  попереджає.
Розкидає  зорі,  світить  ліхтарі.
У  місті  зовсім  тихо  і  людей  немає,
Лиш  холодний  вітер  виє  у  гіллі.

Мерехтливі  тіні  від  дерев,  будинків,
Вартові  сьогодні,  завтра  і  завжди,
Не  шукають  всюди  свою  "половинку",
Не  чекають  щастя,  грошей  чи  біди.

Цей  химерний  простір  лиш  спостерігає,
Як  мандрує  дехто  в  тінях  на  снігу.
Може  це  той  котик  слід  свій  залишає,
Або  ні,  здалося,  мабуть  я  заснув.

18.01.2021  /  02:33

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2021
автор: Юрчик Антихрист