В чеканні трепетнім листів

В  чеканні  трепетнім  листів,  
поривчасті,  неначе  діти,  
коріння  в’янучих  життів
вони  хотіли  б  оживити,
всотати  фібрами  душі
ламких  дощів  розвійні  хвилі;
знайти  у  іншому  рушій,
щоб  перейти  останні  милі.
Чия  рука  ще  їм  подасть,
в  слова  уклавши  паперові,
у  навісний  примарний  час
скороминучий  знак  любові?
З  чужої  жмені,  з  джерела
ще  краплю  свіжості  вхопити...
Стоїть  засушлива  пора.
Вони  залежні,  наче  діти.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2021
автор: Вікторія Т.