Де спадають роси

Де  спадають  роси  на  покоси
Там  де  пахне  м'ятою  зоря
Де  любистком,  хмелем  мила  коси
Наче  хвиля  юність    відплила.

Де  хлібами  пахла  рідна  хата
Молоко  пінилось  у  відрі
Де  дитинство  гралося  веселе
Лиш  промінчиком  приходить  увісні.

Там  де  бігала  стежинами,  полями
Де  вплітала  в  коси  маків  цвіт
На  межі  берізки,  верби  над  ярами
Туманіє  десь  батьківський  слід.

Слід  батьківський  -  оберіг  родини
Де  б  не  були  ми,  в  далекій  стороні
В  серці  тугою  і  болем  відгукнеться
Повертає  нас  до  рідної  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2021
автор: Марія Кушніренко