Опісля

Візьми  мою  долоню  у  свою
Й  давай  залишимося  разом  ПІСЛЯ,
Бо  ж  ти  відкрив  мені  себе,  а  я  в  свою
Душі  домівку  запрошу  тебе  на  дійство
Ексгібіціонізму,  де  немає  шкіри,
І  одягу,  і  шат  та  обладунків,
Де  тільки  у  кохання  віра,
І  ласки  тіла  і  душі  цілунки.
Де  ми  с  тобою  лиш  удвох  і  натовп
Цього  інтиму  зовсім  не  порушить,
Це  як  в  метро  і  ти  на  сходах  нижче,
Твій  подих  близько  все  моє  нутро  ворушить.
І  ми  все  там,  але  нас  там  немає
Або  людей,  що  поряд  не  існує,
Вони  лиш  scenery  та  фон  розмитий
І  тільки  пристрасть  біля  нас  вирує.
Ти  кажеш,  що  я  часто  тобі  снюся
І  я  не  знаю,  що  тоді  казати.
Сьогодні  вперше  снився  ти  і  що  ОПІСЛЯ
Як  зараз  буду  я  тебе  кохати!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2021
автор: Kлер Клер